Ой, мене мати породила,
Положила в постіль,
То ми дала сиві вочи
Мругати на хлопці.

Мене мати породила,
На стів положила,
То ми дала лиху долю,
Щоби'м так бідила.

Мине мати породила,
Мня породила
Та тогди ся лиха доля
В вікно подивила.

Як ся в вікно подивила
І заговорила:
– Або вмирай, або жий,
Бо будиш бідила.

– Ой, бідую, бідую
З малої дітини,
То ня мати породила
Такої години.

Подивлюся в воду, в воду,
Та й на свою вроду,
Моя врода уродлива,
Доля нищаслива.

Мати вибирала долю
По широкім полю,
То'з ми, матінко, вибрала
Герейко недолю.