Ой, мав же я жіночку, ой, мав же я любочку,
Відправила мене в ліс, аби я їй дров привіз.
Дала мені коника, дала мені сліпого,
Аби я ся заблудив, аби я ся там лишив.
А Бог мені пощастив, вовк коника ухопив,
Я миром ся повернув, ще й загоді дома був.

Ой, мав же я жіночку, ой мав же я любочку,
Відправила мене в ліс, аби я їй дров привіз.
Дала мені сокирку, дала мені щербату,
Аби я ся забарив, аби я ся там лишив.
А Бог мені пощастив, я сокирку загубив,
Та й миром ся повернув, ще загоді дома був.

Ой, мав же я жіночку, ой, мав же я любочку,
Відправила мене в ліс, аби я їй дров привіз.
Дала мені хлібця, дала мені сухого,
Аби я ся удавив, аби я ся там лишив.
А Бог мені пощастив, дощик хлібець розмочив,
Та й миром ся повернув, ще загоді дома був.