Ой, летіла зозуленька через тую гору,
Виклювала пшениченьку, лишила полову. | (2)

Нащо ж мені та полова, як зерна немає,
Нащо ж мені та родина, як мами немає? | (2)

В усіх мами, в усіх мами, а я тата маю,
Сім раз води я принесла з тихого Дунаю. | (2)

Сім раз води я принесла, восьмий напилася,
Якбе'м мала рідну маму, я б не журилася. | (2)

Ой вийду я на ту гору, та й стану плакати,
Прийди, прийди, матіночко, косу розчесати. | (2)

Возьму я собі у руки тонойкий пруточок,
Постукаю, попукаю в матерен гробочок. | (2)

– О, хто ж то ту мені в гробі стукає, пукає,
А хто ж мені й у гробочку спокою не дає? | (2)

– То я, мамо, то я, мамо, я вашя дитина,
Прийдіт, прийдіт, пригорніт ня, бо я сиротина. | (2)