Ой, калино-малино, ой, що ж тебе зв'ялило?
Зв'ялили мене буйнії вітри з тихими морозами. | (2)

Ой, козаче, козаче, а що ж тебе зсушило?
Зсушила мене молода дівчина, що з чорними очима. | (2)

Ой, стояв же я, стояв під її коморою:
Вийди, дівчино, вийди серденько, поговорим з тобою! | (2)

Ніяк мені виходити, з тобою говорити,
Лежить нелюбий з правого боку: боюся'го будити! | (2)

Ой, ти, дівчино люба, одсунься од нелюба!
Заб'ю нелюба з правого боку, як сивого голуба! | (2)

Чи заб'єш, чи не заб'єш, а славоньки наробиш;
Сідай на коня, виїжджай з двора: ти не мій — я не твоя! | (2)

На коня я сідаю, до коня промовляю:
Коню мій, коню, сивий-вороний, веди мя до Дунаю! | (2)

Приїхав до Дунаю та там став і думаю.
Стою, думаю, милої не маю, ой, з ким жити я маю! | (2)

Ой, там в полі озерце, там плаває відерце,
Сосновії клепки, дубовеє денце: не цураймося, серце! | (2)