Ой, хотя би, Господи, та й повечоріло,
Може, моє серденько та й до мене прийшло...

Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! |
Може, моє серденько та й до мене прийшло. | (2)

Та й прийди до мене, до моєї хати,
Стукни під віконце, щоб не чула мати...

Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! |
Стукни під віконце, щоб не чула мати. | (2)

А мати почує, та й буде мовчати,
Про своє дитятко нічого сказати...

Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! |
Про своє дитятко нічого сказати. | (2)

Спала я й не спала, треба уставати,
Треба уставати, милого питати...

Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! |
Треба уставати, милого питати. | (2)

Чи ти, милий, любиш, чи з мене смієшся,
Що ти коло мене, як голубчик в'єшся?

Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! |
Що ти коло мене, як голубчик в'єшся? | (2)

А я тебе люблю, ще й любити буду,
І скажу по правді сватать тебе буду...

Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да! |
І скажу по правді сватать тебе буду! | (4)