Ой, горами, долинами голуби літають,
Я гаразду не зазнала, та й літа минають.
Я гаразду не зазнала, та й не буду знати,
А по чім я свої літа маю пізнавати.

Ой, не по тім пізнавати, що-м їла та й пила,
Але по тім пізнавати, що-м ся набідила.
Ой, запряжу коні в шори, коні воронії,
Та й поїду доганяти літа молодії.

Догонила-м свої літа на кедровім мості.
- Ой, верніться, мої літа, хоть до мене в гості!
- Ой, що тобі з того буде, що ми ся вернемо,
Як ми трошки побудемо, та й назад підемо.

Воли мої голубії, чому не орете?
Літа мої молодії, як ви марно йдете.
Ой, волики сивенькії, не орати вами,
Літа мої молодії, то ми жаль за вами.