Ой, давно, давно
Я в батенька була –
Вже ж тая й стежечка
Терном заросла.

Ой, заросла терном,
Ще й терниною,
Де я й проходила
Ще дівчиною.

До свого батенька
Крильми долечу,
Ой, сяду я, впаду
В вишневім саду.

Ой, сяду я, впаду
Да й стану кувать:
Чи не вийде батько
Саду оглядать.

Ой, не вийшов батько
Саду оглядать,
А вийшла матінка
Воду набирать.

Ой, вийшла матінка
По воду в садок,
Не набрала води –
Набрала слізок.

Не набрала води,
Набрала слізок,
А прийшла до хати –
Будить невісток.

Вставайте, невістки,
Пробуждайтеся,
По вишневім саду
Прогуляйтеся.

Щось у нашім саду
За пташина є –
Звечора до рана
Пісню співає.

Ой, то ж не пташина,
То ж не пташечка,
То ж наша дочка-
Безталанночка!

Без долі вродилась,
Без щастя зросла,
В чужу сторононьку
Та й заміж пішла.

Чужа сторононька
Без вітру шумить,
Чужі батько й мати
Не б'ють – та болить.