Ой, дала-с мні, моя ненько,
За річку, за річку,
Воліла-с ми засвітити
Конець голов свічку.

Свічка би сі посвітила
Та би сі задула,
Ти би, ненько, поплакала
Та й би-сь призабула.

Як же мені не тужити,
Як же не плакати?
Покидати тата, маму,
Іти бідувати.

Дала-с мене, моя мати,
За високі гори,
Не дала-с ми більше віна,
Тілько єдні пчоли.

А пчоли си розлетіли,
А я си лишила,
Буде мені лиха доля
Головку сушила.

Дала да ня, люба мамка,
За гори бивати,
Чей си, мамко, не потятко
По горах літати.

Дала да ми, люба мамка,
Корову з телятком,
Та аби-м я не ходила
По селу з горнятком.