Ой, чия ж то крайня хатка
Вікном до дороги?
Не рад би я повернути –
Несуть мене ноги!

Не рад би я повернути –
Ведуть мене очі
Та й до тої дівчиноньки
Де гуляв я з ночі.

А в моєї дівчиноньки
Мальовані двері,
Мені гай ся розвиває,
Як іду до неї!

Мені гай ся розвиває,
Рута зелененька,
Нема в світі дівчиноньки,
Як моя Оленка!