Ой, червоно сонце сходит,
Червоно заходит,
Хтів би я ся довідати, |
Що дівчина робит. | (2)

Хтів би я ся довідати,
Хтів би ся дізнати:
Чи дозволит гарна любка |
Старости післати? | (2)

Ой, позволю, козаченьку,
Позволю, позволю,
Тільки прошу, козаченьку, |
Вороняче зілля. | (2)

Ой, сів я си на коника,
Їду дорогами,
Ой, здибав я те тройзілля |
Межи долинами. | (2)

Ой, здибав я те тройзілля,
Став його копати,
Надлетіла зозуленьку, |
Зачала кувати. | (2)

Нащо ж тобі, козаченьку,
Ой, того тройзілля,
Коли ж твоя дівчиноньку |
Справляє весілля? | (2)

Ой, приїхав я до хати,
Став у сінях ззаді,
А вже моя дівчинонька |
Сидить на посаді. | (2)

Зайшов тихо поміж гості,
Сідаю під стінку,
А до мене добрі люди |
П'ють вино-горівку. | (2)

Ой, не хочу, люди добрі,
Вашої горівки,
Тільки хочу промовити |
Півслова до дівки. | (2)

Правов ручков, правов ручков
Дівчину вітає,
Лівов ручков, лівов ручков |
Шабельку виймає. | (2)

А як гостра шабелина
Угорі збреніла -
То вже тії дівчиноньці |
Голова злетіла. | (2)