Ой, Боже, Боже, коли той вечір буде,
Коли про мене наговоряться люде!

Говорять старі, говорять молодії,
Будуть говорить і діти малії.

Ой, мамо, мамо, та вдарили в дзвони,
Слухай, матінко, чи не по козакові!

А як по йому, — із ним поховайте рівненько,
Хай скажуть люде, що любились вірненько!