Ой, а у полі терен, теренок,
Попід терном та доріженька йде.

По доріженьці, гей, запорожець йде,
А коника отець-мати веде.

"Ой, сину, сину, гей, та дитино моя,
А де ж твоя люба та й дружина?"

"Тобі, мати, гей, та й не питать,
Тобі, мати, та й додому рушать.

Ой, а у полі, гей, висока могила.
На могилі червона калина.

Біля могили, гей, широка долина,
Отам моя люба та й дружина."

Ой, розпрощались, гей, отець, мати й син
І поїхав запорожець один.