Одного вечора темного,
Як уся молодь спать лягла,
Одна возлюблєная пара
В зелений гай гулять пішла.

Він приказав її над вечір
В зелений гай гулять прийти,
Він приказав її над вечір
Вінчальне плаття одягти.

Вона була йому покірна,
В зелений гай гулять прийшла,
Вона, бідна, цього ни знала,
Що він веде ї на вбиття.

Він спершу бив її руками,
Потім різав ї ножем,
А сам стихенька вийшов з гаю,
Її залишив під кустем.

Вона боролася зі смертю,
Вона боролась день і ніч,
Рідне село було далеко,
Ніхто не вийшов на поміч.