Очерет лугом гуде,
Сова річкою бреде.
Підіймає сова крильця, |
Виглядає чорнобривця. |(2)

Чорнобривець іде,
На добридень дає:
"Добридень тобі, |
Бо ти жінко моя. |(2)

Бо ти жінко моя,
Бо ти любка моя,
Бо ти любиш мене, |
Бо ти підеш за мене". |(2)

"Я й не жінка твоя,
Я й не любка твоя,
Я й не люблю тебе, |
Я й не піду за тебе. |(2)

Бо ти тонкий та високий,
Ще й поганий, косоокий,
Ще й без верхньої губи, |
Як цілуєш, видно зуби. |(2)

Такий стан, як у баби,
Такі очі, як у жаби,
Такі вуса, як у рака, |
А сам рудий, як собака. |(2)

Такі вуса, як у рака,
А сам рудий, як собака,
Ще й на ногу налягаєш, |
Бо на плечах горба маєш".|(2)

"Чи я, мамцю, не доріс,
Чи я, мамцю, переріс?
Чи не врублена хата, |
Що не люблять дівчата?" |(2)

"Ні, ти, синку, і доріс,
І ти, синку, переріс,
І дорублена хата, |
Лиш не люблять дівчата. |(2)

Піди, синку, до криниці
Та й напийся водиці,
Так любитимуть дівчата, |
Любитимуть молодиці". |(2)

"А я йду і бреду
По коліна в лободу,
А я піду до дівчини, |
Що хороша на виду". |(2)