Наша рада стала,
Бо була невдала –
Над музеєм звізда ясна,
Кажуть, возсіяла.

Діячі ягнятка,
Чорні янголятка,
Перед кожним упадали,
Щоб їм владу захищали.

І молилися: Брате,
Петроградський Пилате,
Ой, навчи ж нас,
Ким назватись,
Щоб у дурнях
Не зостатись.

Нова радість стане:
Кажуть, рада встане?!
Дай же, Боже, їй проснутись,
Щоб в ніщо не обернутись!