Не жаль мені за горнець,
Що скипів з водою,
А жаль мені на попа, |
Що звінчав з бідою. | (2)

А піду я до попа,
Буду ся сварити:
Звінчав-їсь мя із бідою, |
Не маю з ким жити. | (2)

Ой, молода молодице,
Не роби ти сварки,
Бери біду на шнурок, |
Веди на ярмарки. | (2)

Взяла біду на шнурок,
Веду дорогою,
А хто їде, а хто йде, |
Все біда фандою. | (2)

Привела я до Збаража,
Стала на риночку.
Дві шинкарки-паняночки |
Мають меду бочку. | (2)

Паняночки-шинкарочки,
Що ви торгуєте?
Маю біду на шнурку, |
Чом не купуєте? | (2)

Ой, молода молодице,
Не зич її нікому,
Бери біду на шнурок |
Та й веди додому. | (2)

Привела біду додому,
Хотіла собі сісти,
Біда писок розпустила: |
"Давай мені їсти!" | (2)

Ой, вкроїла крумку хліба,
Медом помастила:
Я ся тебе не покину, |
Поки буду жила. | (2)