Ще колись небіщик дідо,
Говорив ми за обідом:
Гоп шіді-ріді гоп,
Хто не вип'є, той не хлоп,
Гоп шіді-ріді гоп,
Хто не вип'є, той не хлоп.

І вуйко під магазином,
Все казали: вчисі сину.
Гоп шіді-ріді гоп,
Хто не кури, той не хлоп,
Гоп шіді-ріді гоп,
Хто не кури, той не хлоп.

Як під ліс взяли музикі,
І сказали ми кулєгі:
Гоп шіді-ріді гоп,
Хто не грає, той не хлоп,
Гоп шіді-ріді гоп,
Хто не грає, той не хлоп.

Тато злапав мі з Маринув,
І сказав: нічого сину.
Гоп шіді-ріді гоп,
Бавсі, бавсі ти є хлоп,
Гоп шіді-ріді гоп,
Бавсі, бавсі ти є хлоп.

Вуйку з Польщі сі навідав,
Із собов привіз кубіту.
Гоп шіді-ріді гоп,
Я влюбивсі, бо я хлоп,
Гоп шіді-ріді гоп,
Я влюбивсі, бо я хлоп.

Покі вуйку госцювавсі,
Я з полячкув розвлікавсі.
Гоп шіді-ріді гоп,
Спер до брами, хлоп, хлоп, хлоп,
Гоп шіді-ріді гоп,
Спер до брами, хлоп, хлоп, хлоп.

А як буду я старенький,
Син мій буде молоденький.
Гоп шіді-ріді гоп,
Я навчу го, бо він хлоп,
Гоп шіді-ріді гоп,
Я навчу го, бо він хлоп.