У гаю, гаю зеленім
Чорний ворон кряче.
Сидить наймит, зажурився,
І гіренько плаче.

Ой, мамо, мамо,
Сивая зозуля.
Яка ж то тяжкая –
Наймитськая доля.

Раненько вставати –
Тяженько робити.
А панам лихим –
Трудно угодити.

Сорочка чорна,
Життя – неволя.
Така то, люди,
Наймитська доля.

Раненько вставати,
Пізненько лягати.
З ранку до ночі
Панам догоджати.