І знову настала чарівна весна,
І місяць так ясно сіяє.
В вишневім садочку козак молодий
Дівчину собі підмовляє.

Цілує, голубить, до сердечка тулить,
Своєю милой називає,
А місяць на тії чарвнії слова
З-за хмари десь-десь виглядає.

Ой, місяцю ясний, соколе ти мій,
Скажи, де мій милий, що робить?
Твій милий в садочку з другою сидить,
Цілує, ще й ніжно голубить.

Почула дівчина чарівні слова,
Вдарилася в дуб головою.
Ой, земле ти чорна, сестрице моя,
Відкрийся отут під ді мною.

Ой, земле ти чорна, сестрице моя,
Відкрийся отут під ді мною.
Мені вже на світі нема чого жить,
Мій милий вже любить другую.

І знову настала чарівна весна,
І місяць так ясно сіяє
Сповнились дівчини чарівні слова,
Сама по садочку гуляє...