На горі високій зозуля кувала,
Як ся перший раз дівчина козака питала. | (2)

Де їдеш, козаче? – Їду воювати.
Хто ж ти буде, козаченьку, сорочину прати. | (2)

Їде козак, їде долів долинами,
Та й надибав штири прачки, прали між водами. | (2)

Прачки мої, прачки, прачки мої милі,
Випралис'ти собі, виперіт ше мені. | (2)

На горі високій зозуля кувала,
Як ся другий раз дівчина козака питала. | (2)

Куди їдеш, козаче? – Їду воювати.
А хто ж буде, козаченьку, за тобов плакати? | (2)

За багатським сином плаче вся родина,
А за мною сиротою лиш одна дівчина. | (2)