Кому всміхались мальви коло хати,
Як сонечко торкалось пелюсток.
То вранці на поріг ступала мати, |
І поглядом горнулась до квіток. | (2)

Приспів:
Мамині мальви коло хати,
Мамині мальви так цвітуть.
Мамині мальви, мов її діти,
Не покидають, з нею живуть.

В чужі краї десь подалися діти,
Лишилися під вікнами квітки.
До них матуся звикла говорити |
І тішаться барвінки й нагідки. | (2)

Приспів.

Одна в тім квітнику, немов лебідка,
Самотня пташка – осінь на порі.
Ви, діточки, навідуйтесь хоч зрідка, |
Поки ще квітнуть мальви у дворі. | (2)

Приспів.