Мала мати сина, до школи го дала,
З школи відобрала, до во'ська го дала. | (2)

Ой, служит він рочок, ой, служит він другий,
Третій наступає — син з во'ська вертає. | (2)

Син з воська вертає та не сам собою,
Веде за рученьку дружиноньку свою. | (2)

Чи ж ти, мамцю, рада, яка ж твоя воля,
Що нас іде двоя на подвірі твоя? | (2)

Рада ж, синку, рада, бо ж моя дитина,
Невістці не рада — чужа, чужинина. | (2)

Синови наллєла меду солодкого,
Невістці наллєла полину гіркого. | (2)

Невістка не пила, з милим сі зділила,
А як сі напили, та й сі повалили. | (2)

8Сина поховали перед віконцєми,
А чужу невістку аж за воротцєми. | (2)

Синови садила явір зелененький,
А чужі невістці — будяки дрібненькі. | (2)

Ой, за своїм, сином стара мати плаче,
Над чужов невістков чорний ворон кряче. | (2)

Ой, зналас ти ж, мати, як нас чарувати,
Лиш не зналас, мати, як нас поховати. | (2)

Було нас ховати в одну домовину,
Було посадити червону калину. | (2)