Летів ворон через сад зельоний
Та й сів калину клювать.

Любив козак молоду дівчину
Та й став її покидать...

Вона, шольма, його отруїла
Та й стала його питать:

Скажи, милий, скажи, голуб сизий,
Ой чого ти заболів?

Сам не знаю, за що я страдаю
Та й прийшлося помирать...

Скажи, милий, скажи, голуб сизий,
Ой, де ж тебе поховать?

Поховай мене, моя мила,
Де сходяться три шляхи.

Один шлях на Москівщину,
А другий же на Сибір,

Третій шлях же до річки Дунаю,
То й там мене поховай...