Та ой ми були у великому лісі,
Нарядили Куста із зеленого кльо(ну).

Нарядили Куста із зеленого кльону,
Вийди, господаре, із нового поко(ю).

Вийди, господаре, із нового покою,
Винеси Кусту та хоч півзолото(го).

А наш Куст маленький даром зілля не носить,
Він до того ходить, а хто його запро(сить).

А в нашого Куста ручки-ніжки невеличкі,
Треба йому, треба панчішки, череви(чки).

А наш Куст поїде та й до батенька в гості,
Треба йому, треба черевички на помо(сті).
* * *
А вашая хата стоїть при дорозі,
Нарядили Куста із білої берьо(зи).

А нашая пані по покою ходила,
Вона свого пана та й вірненько люби(ла).

А нашая пані та трой-зілля копала,
Вона свого пана та й вірненько коха(ла).
* * *
Тройця, Тройця, Пресвятая Богородиця,
Посіяла льон, льон, да нехай зароди(ться).

Посіяла льон, льон, при зеленій дуброві -
Нехай зародиться хоч для меї чорнобро(ви).

Посіяла льон, льон при глибокій криниці -
Нехай зародиться хоч для меї одини(ці).

Посіяла льон, льон при холодній росі -
Нехай зародиться хоч для меї жовтоко(си).
* * *
Ой, зацвіла в лузі калина-черемшина,
Ой чого ж ти плачеш, молодая дівчи(но)?

Ой, чого я плачу, то сама ж бо я знаю -
Трапляються люде - яй пригону не ма(ю).

Ой, як я схочу дівчиноньку взяти,
Тоді я й не буду пригононьку пита(ти).

"Уставай, невістко, та бодай ти не встала -
Жени ту корову, що од батька й пригна(ла)!"

Якби я пригнала та й од батька корову,
Тоді б я погнала на зелену дубро(ву).

Якби я пригнала та й од батька телицю,
Тоді б я й погнала на зелену пашни(цю).
* * *
Ой, дай, Боже, за рік Куста діждати -
Підемо до лісу того Куста вбира(ти).

А у тому лісі та всілякії квіти,
Наряджають Куста та маленькії ді(ти).