Коло річки, коло броду п'ють голуби чисту воду.
Напилися, полетіли, крилоньками злопотіли.

А як пили, колотили, та й так собі говорили:
- Чом той козак так бідує, край дороги він кочує,
Біда тому козакови, нема сіна коникови,
Нема сіна, на оброку, лиш шабелька коло боку.

- Сусід оре, сусід сіє, а в сусіда зеленіє,
А у мене не орано і нічого не сіяно.
У сусіда обороги, у сусіда повні стоги,
А у мене ані нивки, ані сіна стебелинки.

У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила,
А у мене ні хатинки, нема щастя, нема жінки.
За сусідом молодиці, за сусідом всі вдовиці,
А на мене не дивиться ані дівка, ні вдовиця.

Піду межи ліси, гори, піду межи темні бори,
Та й там буду смерти ждати, на недолю нарікати.