Гой, знати, знати, котре господар,
Котре господар, на ім'я пан...
В нього подвір'я сріблом леліє,
А в єго дворі два-три королі.

Гой, перший король — то сам Господь Бог,
А другий король — то святий Юрій,
А третій король — то святий Дмитро.
В святого Дмитра трубачка з сребра,
В святого Юра з буйного тура,
В господа-бога а з однорога.

Та як затрубив святий Димитрій:
Гори, долини всі в біль ся вкрили.
А як затрубив та Юрій святий, —
Всю кригу розбив, все древо розвив.

А як затрубив сам господь з неба,
Зрадувалася на ріли скиба,
На ріли скиба, у морі риба,
У морі риба, у горах зело,
У горах зело, у стогах зерно.
А за сим словом...