Гой, питалася зоря у моря Народні пісні
Текст пісні
-
Текст пісні Валентин
Гой питалася зоря у моря:
— Чиї ж то двори на шкляній горі?
Тесовий камінь, як мак леліє,
Як мак леліє, як перли сіє?
— Гой є ж то двори світлого пана,
Світлого пана в рицарськім стані.
У нього воля, як у короля,
У нього паня — угорська краля.
У нього діти, як райські квіти,
У нього челядь паволок стелить.
У нього стайні на ввесь світ славні,
У нього коні у сріблі дзвонять.
У нього воли, як ті соколи,
А його лани в сто полон дали.
— Чиї ж то двори на шкляній горі?
Тесовий камінь, як мак леліє,
Як мак леліє, як перли сіє?
— Гой є ж то двори світлого пана,
Світлого пана в рицарськім стані.
У нього воля, як у короля,
У нього паня — угорська краля.
У нього діти, як райські квіти,
У нього челядь паволок стелить.
У нього стайні на ввесь світ славні,
У нього коні у сріблі дзвонять.
У нього воли, як ті соколи,
А його лани в сто полон дали.
Внески:
