Годі вже нам журитися,
Пора перестати,
Заслужили від цариці
За службу заплати!
Дала хліб-сіль і гармати
За вірнії служби,
От тепер ми, милі братця,
Забудемо нужди!

В Tаманії жить, вірно служить -
Границю держати.
Рибу ловить, горілку пить,
Ще й будем багаті!
Та вже можна женитися
І хліба робити,
А хто йтиме із невірних -
Як ворога, бити.

Слава ж Богу та цариці,
А покой гетьману,
Ізгоїли в серцях наших
Горючую рану.
Подякуємо цариці,
Помолимось богу,
Що вона нам показала
На Кубань дорогу!