Гей, не дивуйте, добрії люди,
Що на Україні повстало,
Там за Дашевим, під Сорокою
Множество ляхів пропало. (2)

А Перебийніс просить немного,
Сімсот козаків з собою.
Рубає мечем голови з плечей,
А решту топить водою. (2)

Ой, пийте, ляхи, води-калюжі,
Води болотянії,
А що пивали на тій Україні
Вина та меди ситнії. (2)

Дивують панки, вражії синки,
А що козаки вживають:
Вживають вони щуку-рибаху,
Ще й соломаху з водою. (2)

Ой, чи бач, ляше, що наш Хмельницький
На жовтім піску підбився.
Од нас козаків, од нас козаків
Ні один ляшок не вкрився. (2)

Ой, чи бач, ляше, як козак пляше
На сивім коні горою,
З мушкетом стане, аж серце в'яне,
А лях од жаху вмірає. (2)

Ой, чи бач, ляше, що по Случ наше,
По костяную могилу.
Як не схотіли - забунтували
Та й утеряли Україну. (2)