Гей, колись була розкіш-воля,
А теперенька -недоленька.
А теперенька - недоленька;
Та болить серце й головонька.
А чорна хмара наступає,
А дрібен дощик накрапає.
А дрібен дощик накрапає,
А мати сина научає:
"Та слухай, сину, мого слова,
Та не йди нігде, сиди дома!"
Син матері не послухав,
Осідлав коня та й поїхав.
Менша сестра коня веде,
Середульша - сідло несе.
"А коли, брате, в гості прийдеш?"
А старша сестра брата пита.
"Візьми, сестро, піску в жменю
Та посій, сестро, на каменю.
А коли, сестро, пісок зійде,
А тоді братік в гості прийде".
Нема з піску нема сходу,
Та нема брата із походу!