Добре було, добре було,
Добре було чути.
Як не брали, не писали
Хлопців у некрути.

А в п'ятницю пописали,
В суботу забрали,
А в неділю на розсвіті
Ще й до міри стали.

Завели їх в славне місто,
Ще славніші замки.
Сидя, лежа некрутики!
В кованих кайданах.

Надлетіли орленята,
Круту гору вкрили;
Молоденькі некрутики
Жалю наробили.

"Ви, чорнії орленята,
Та й знесіться вгору,
А ви, хлопці-новобранці.
Верніться додому!"

"Раді ж ми ся вгору знести,­
Туман полягає,
Раді ж ми ся вернути,­
Нас цар не пускає".

Ой, чому ж він не пускає?
Бо він розкіш має,
Сидить собі на престолі,
На скрипочку грає.

А скрипочка оріхова,
А смичок із рути,
Як заграє "московщини"­
На всю Польщу чути.

Як заграє "московщини"­
Всім козакам дивно.
Пішли, пішли некрутики.
Лиш шапочки видно.

Не під єдним рекрутиком
Ворон коник грає,
Не за єдним некрутиком
Матінка вмліває.

Не під єдним некрутиком
Ворон коник скаче,
Не за єдним некрутиком
Мати рідна плаче.