До махновців виряджала
Козака дівчина,
Край доріженьки стояла
Гарна, мов калина.
До сідла козак стрибає,
До дівчини промовляє:
Будь щаслива та здорова,
Рейзьо чорноброва!

За віконечком літає
Голуб сизокрилий.
Дівчинонька визирає:
Чи не їде милий?
Їй воркоче голубонько:
Не журись, дівчино!
Милий волю захищає,
Буржуїв рубає!