Болить моя головонька —
Нічим зав'язати,
А далеко до родини —
Ніким наказати.

Зав'яжу ж я головоньку
Шовковим платочком,
Накажу ж я до родини
Сизим голубочком.

Шовковая хустинонька
Голови не в'яже,
Сизокрилий голубонько
Правдоньки не скаже.

Ой, вирву ж я з рожі квітку
Та Й пущу на воду:
"Пливи, пливи, з рожі квітко,
Аж до мого роду."

Пливла, пливла з рожі квітка
Та й на воді стала,
Вийшла мати води брати
Та Й квітку пізнала:

"ОЙ, десь моя дитинонька
Недужа лежала."
— Не лежала, моя мати,
Ні дня, ні години:
Попалася в добрі руки —
Невірній дружині...