А й у місті Мартинові стара матінка прийшла,
Свому синові рідному передачу принесла. | (2)

"Передайте передачу, бо на світі говорять,
Що по тюрмах політв'язнів б'ють, ще й голодом морять". | (2)

Настоятель, постоявши, усміхнувся і сказав:
– Твій синочок тої ночі в смертну келію попав. | (2)

– Цю остатню передачу його друзям занесіть,
Нехай кожен з них спізнає, що він сідів у тюрмі. | (2)

Постояла стара мати, заплакала і пішла,
І ніхто її не бачив, що в душі вона несла. | (2)

А в душі вона понесла тяжкий камінь на серцю,
З очей так ся лляли сльози, мов накидав би перцю. | (2)