А в городі буркун-зілля, і лист опадає, —
Молодая чумачиха з жалю умирає.
Не плач, не плач, чумачихо, та молися богу,
Випроваджу вози й воли, сам вернусь додому!

Ой, як мені не плакати, ой, як не ридати:
Пригнав милий сиві воли та й став запрягати!
Не жаль мені сивих волів з крутими рогами,
Як жаль мені чумаченька з чорними бровами!

Сизокрилі галенята круту гору вкрили,
Молодії чумаченьки жалю наробили.
Сизокрилі галенята, підніміться вгору,
Молодії чумаченьки, верніться додому!

Ой, раді б ми піднятися,- туман налягає;
Ой, раді б ми вернутися,- рядчик не пускає!
Ой, рядчику, одкупщику, вчини ж нашу волю, —
Ой, одпусти нас чотирьох на врем'я додому!

Ой, рад би я, миле браття, всіх вас розпустити, —
Хура страшна, край далекий, треба приставити!