Глянь, хто тут!
В полях нема дурних –
Тут місце росту для
Фантазій і трави.
А ось птахи:
Вони тут гнізда в’ють,
Неначе в тому суть,
Хто бути жити тут.
Може легковик в багні застряг,
Нема пального, чи в шинах цвях:
Ми, мов друїди в пошуках дороги –
По-до-рож...
Обрії!
І не видно їм початку,
І не буде їм кінця...
В голові
Залишаються уривки –
Днів минулих почуття
Куди іти?
Ти розумієш, – шлях веде
Тебе з нізвідки в нікуди.
Тут все твоє!
Ти розумієш, шо невдаха,
Бо не можеш взяти шось одне...