Ой не хмариться, не годиниться,
Ой рубай дерево, куда хилиться!

Ой рубай дерво, куда хилиться,
Віддай, матінко, куда прийдеться!

Та віддай, ненько, куда прийдеться,
Ой ні за старого і ні за малого.

Ні за старого й ні за малого,
За козаченька розудалого.

За старим жити – тіло сушити,
За малим жити – сухота моя.

За малим жити – сухота моя,
За козаченьком – красота моя!