Ой на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить,
Накрив очі китайкою,
Заслугою козацькою.
А що в голові ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче,
Біжи коню дорогою
Степовою широкою.

Ой на горі вогонь горить. (3)
Ой на горі...

А щоб татари не спіймали,
Сіделечка не здіймали,
Сіделечка золотого,
З тебе, коня вороного.
А як прибіжеш під ворота,
Стукни-грюкни біля плота,
Вийде сестра – розгнуздає,
Вийде мати – роспитає.

А чи на горі вогонь горить?
Чи на горі вогонь горить?
Чи на горі вогонь горить?
Чи на горі...

Ой ти, коню вороненький,
А де ж син мій молоденький,
Не плач мати, не журися,
Бо вже син твій оженився.
Не плач мати, не журися,
Бо вже син твій оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.

Ой, на горі вогонь горить. (3)
Ой, на горі...