Наше тіло б’ють безсилі,
В нашу душу "поп" плює.
"Поп" безкрилий, чорно-білий,
Без майбутнього живе.

І ніхто не знає
Скільки йому жити,
Скільки він ще зможе
Рок-н-рол мутити.
Без надії в завтра,
Це його є статус.
Бути першим місцем
Він не зможе стати.

Рок-н-рол живий,
А ми постаріли.
Хай не молодий,
А зате ще в силі.
А "попса" кричить:
"Геть із мого часу!"
Він у нас в крові,
Спробуй там дістати.

В нас волосся посивіло,
В наших душах свіжий шрам.
Із касет нам вовки виють,
Із газет нам тисячу клям.

Гопота не знає
Скільки нас насправді.
І на що ми здатні,
Як нас в грязь топтати.
Не буває зла
Без добра у світі.
Ми завжди у вірі
Рок-н-рола діти.