Ти шо здуріла? Кілько тобі треба?
Я шо коняка, чи колгоспний бик?
І рано й в вечор в тебе є потреба, –
Я так не можу, я стілько не привик.
Ціле життя від тебе тілько чути:
Давай, давай, – а потім – ше давай!
Я вже не маю сили чобіт взути,
Ти хоч в кльозеті мене не зачіпай!

Приспів:
Йой, йой, йой, мало!
Всьо їй мало, мало!
Йой, йой, йой, мало!
Всьо їй мало, мало!
Оріра гейра, оріра гойра!
Оріра гейра, гойра!
Оріра гейра, оріра гойра!
Оріра гейра, гойра!

Хіба це жінка? Це якась мегера!
Щодня кричит: давай і ще давай!
Зробила з мене помпу від ровера,
Я тут хазяїн, це на носі зарубай!
Ти доведеш мене, шо я нап’юся пива,
Вірвуся в хату і дам тобі під зад,
Тоді інакше заспіваєш, мила,
І буде в хаті спокій, мир і лад.

Приспів

Ой, чули, чули, чули,
Чи ви чули, чули, чули?
Куку-куку на муню,
Куку-куку за муню.
Було, було, було, бо нема.
Ой, біда, біда, біда, біда...
Думи мої, думи мої...

Оріра гейра, оріра гойра!
Оріра гейра, гойра!
Оріра гейра, оріра гойра!
Оріра гейра, гойра!

Ти шо здуріла? Кілько тобі треба?
Я шо коняка, чи колгоспний бик?
І рано й в вечор в тебе є потреба, –
Я так не можу, я стілько не привик.

Приспів

Оріра гейра, оріра гойра!
Оріра гейра, гойра!
Оріра гейра, оріра гойра!
Оріра гейра, гойра! (весь куплет – 3)