Мій милий куточку, оазисний раю,
До тебе спішу із далеких доріг!
І кожного разу на мить завмираю,
Ступивши на твій благодатний поріг!

Приспів.
Тут м'ятою пахне, гірчить полинами,
Задивлені вікна на річку і бір,
І пам'ять дозріла, немов із туману, |
У спомини шлях прокладає собі!.. | (2)

Країно казок і років безтурботних,
Мені ти наснилась в далекім краю... -
І буду я цим дорожити, допоки
Покличе на іспит Бог душу мою...

Приспів.

Не жаль, що літа пролетіли, мов коні,
Що іноді стомлене тіло болить,
Печально, що матері теплі долоні
Моїх не торкнуться хоча би на мить...

Приспів.