Ой ти, зелена дібровойко,
Як тебе рано спустошано,
Траву на сіно покошано.
Ой покошано й пограбляно,
Ще у копиці поскладено.
Та зосталося трой-зіллячко,
Нікому ж його ополоти.
Стоїть Іванко при воротях,
Ой стоїть же він при куточку,
Ой грає, грає у дудочку,
Ой грає, грає, виграває,
Свою Марисю викликає:
– Вийди, Марисю, серце моє,
Поллємо зілля майовоє
Та поберемось, серце моє!