Ой на городі шафан, шафран,
Стоїть Володя, як пан, як пан.

А коло нього шафраночка,
Стоїть Галюня, як панночка.

На нюю хлопці зглядаються,
Та привітатися встидаються.

Їден Володя не встидався,
Взяв за рученьку, та й звітався.

Ой ти, Галюню, серце моє,
Сподобалося личко твоє.

Ой не так личко, як ти сама,
Як на папері написана.