Золотом ранок обрамлює
Верхівлі будинків, дерев, котячі хвости.
Місто відлунює вічність.
Місто зітхає за святістю,
Місто мріє про свято
Доброти і Чистоти.

Місто мандрує в небо,
Місто літає лелекою.
Поки причаївся шум,
Поки мовчать мости,
Поки ступають мітли тихими ґанками,
Поки пахощі кави закриті накривками,
Поки хазяйські капці додивлюють сни.

Місто моє розумне (багате) – бо дурні (злидні) сплять.
Місто моє щасливе – бо лихо спить.
Місто моє спокійне – бо спить метушня.
Сон розбивають дзвони бурхливого дня.