Йшов кобзар до Києва, та й сів спочивати,
Торбинками обвішаний його проводжатий.

Їде шляхом до Києва карета шестернею,
А в кареті господиня з паном і сім’єю.
Зупинився проти старців, курява лягає,
Побіг Івась, бо з віконця рукою махає...

Дає гроші Івасеві, дивується пані,
А пан глянув, одвернувся... пізнав препоганий!
Пізнав тії карі очі, чорні бровенята,
Пізнав батько свого сина, та не хоче взяти...

Йшов кобзар до Києва, та й сів спочивати,
Торбинками обвішаний його проводжатий.