Неба бачив я блакить,
Промінь сонця лащив зір.
Он, де пташка пролетить, –
Там щасливий бачу мир!
Та чому ж так серце тяжко б’є?
Суне хмара на щастя моє!

Бачу сонце золоте –
Ясний промінь через ніч,
Бачу змучених птахів
І безсилий їхній спів!
О, мій світе, як ти жорсток!
Ти, мій світе, мовби тяжкий рок!

Хай же сонце припече,
Спалить все немов у сні,
І нема вже тих очей –
Лиш блакитнії вогні!
Маю щастя – не бачу світ оцей!
Тільки бачу темряву ночей!