Зовсім мало людей пам’ятає, як це сталося,
Так багато облич, – та таке не зустрічалося.
Ден вже так близько, чекай, не роби це,
Так близько, так близько, чекай, не роби це...
Так багато ночей, та нічия довго так ще не тривала.

Таких вже нема, як Вероніка,
Як Вероніка – таких нема...

Розкладала по полицям "за" і "проти", – довго відповідь шукала,
Ще б хоч кілька хвилин, та вона так довго не чекала,
Ден вже так близько, чекай, не роби це,
Так близько, так близько, чекай, не роби це...
Так багато зірок, та, чомусь, саме твоя сьогодні впала...

Таких вже нема, як Вероніка,
Як вероніка – таких нема...

Послухай, Вероніка, зажди, він вже поряд,
Буде все, як ні в кого, буде все по-новому,
Думай добре, Вероніка...
Чуєш, Вероніка, лови свою долю,
Лови і не відпускай ніколи, не поспішай нікуди,
Думай, Вероніка...

Послухай, Вероніка, зажди, він вже поряд,
Буде все, як ні в кого, буде все по-новому,
Думай добре, Вероніка...
Чуєш, Вероніка, лови свою долю,
Лови і не відпускай ніколи, не поспішай нікуди,
Думай, Вероніка...