CmДекому краще вдаютьсяG приголосні,
Декому - голосні.
BНа неї не можна було не Cmзвернути увагу –
Вона сміялась вві сні.
CmВона так легко вгризаласGя в шкіру,
Не знаючи, що ця шкіра моя.
BКоли вона прокCmинеться –
Добре було б дізнатись її ім'я.
CmЯкби вона почала писGати спогади
Про кожну з отриманих ран,
BЇї книга мала б такийCm самий успіх,
Як тора або коран,
CmЧоловіки читали б цю дGивну книгу,
Відчуваючи власну вину,
BІ палили б її на площCmах столиці,
Перш, ніж почати війну.

Приспів:
CmКоли вона знову прийде сюди,
GКоли вона знайде свої сліди,
GКоли вона принесе з собою срібло
BТрави й невагомість води,

CmЯ знатиму що її теплоG, це все,
Що було й чого не було,
BЄдине, що її тутCm тримало,
Єдине, що її далі вело.
CmКоли вона знову знайGде мене,
Вишіптуючи лише одне:
BТе, що було – давCmно минуло,
І те, що буде – теж мине.
CmТому не ховай свогGо лиця,
Ця тиша не має початку й кінця,
BДоки здіймається наCmша ніжність,
Доки б'ються наші серця.

CmАле вона прокиGдалась
І все починалося саме тоді.
BВона добре трималCmась на сповідях,
На допитах і на суді.
CmВона говорила, що крGаще зброя в руках,
Аніж хрести на гербах.
BКоли вона вимовCmляла "любов",
Я бачив кров на її зубах.
CmСтережіть її, янгGоли,
Беріть під крило легке.
BСкажіть, нехай зберCmігає спокій,
Коли входить в чергове піке,
CmХай поверне мої Gрукописи,
Моє срібло й моє пальне,
BТа спитайте її прCmи нагоді,
Чи вона взагалі пам'ятає мене.

Приспів:
CmКоли вона знову прийде сюди,
GКоли вона знайде свої сліди,
GКоли вона принесе з собою срібло
BТрави й невагомість води,

Cm G |
Коли вона знову прийде сюди, |
Коли вона знову... |
B Cm |
Коли вона знову прийде сюди, |
Коли вона... | x2

CmКоли вона зновGу знайде мене,
Вишіптуючи лише одне:
BТе, що було – давCmно минуло,
І те, що буде – теж мине.
CmТому не ховай Gсвого лиця,
Ця тиша не має початку й кінця,
BДоки здіймаєтьсяCm наша ніжність,
Доки б'ються наші серця.

CmНаші серця! НашGі серця!
BНаші серця! НаCmші серця!