Ой за городом озерце. Там плавало ще ведерце:
Соснові клепки, дубове денце же. Не цурайся же, моє серце.

Ой там плавало другеє троє суток із водою.
– Вийди, дівчино, вийди, кохана же, поговоримо з тобою.

– Ой рада ж я виходити, з тобой речі говорити.
Лежить мій милий на правой ручкє же – боюсь його же розбудити.

Ой під дубом, дубом, дубом гармонія, скрипка, бубон –
Людям празник, а нам будень.