Ой сиділа дівчина край віконця.
Виглядала дівчина чорноморця.

Чорноморець, мамінька, чорноморець
Вивів мене босую на морозець.

Вивів мене босую та й питає:
– Чи є мороз, дівчина, чи немає?

– Ой нема морозу, тільки роса.
Простояла дівчина всю ніч боса.

Простояла дівчина – та й байдуже.
– Люблю чорноморчика, люблю дуже.

Я ж думала, мамінька, панувати,
А пришлося, род(и)ная, горювати.

На чужій на нивонькі жито жала
Та все свою доленьку проклинала.